- іскра
- техн.; физ. и́скра
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Іскра — прізвище … Орфографічний словник української мови
іскра — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
скра — I I судебник немецкого двора св. Петра в Новгороде (XIII в.). Заимств. из ср. нж. нем. schra – то же от др. сканд. skra сушеная кожа, высушенный мех, книга, свод законов ; см. Шлютер, Sitzber. d. Gel. Estn. Ges., 1911, 17; Хольтхаузен, Awn. Wb.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
іскра — и, ж. 1) Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. 2) перен. Блискуча цятка; блискітка. 3) чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого небудь почуття, здібності тощо. 4) Короткочасний електричний розряд в газі. •• Аж і/скри … Український тлумачний словник
скра — скри, ж., діал. Іскра … Український тлумачний словник
скра́сить — скрашу, скрасишь; прич. страд. прош. скрашенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. скрашивать). Сделать кого , что л. привлекательным, более красивым, внеся какие л. изменения, прибавив что л. [Алеша] сбросил подрясник и носил теперь прекрасно… … Малый академический словарь
скра́сть(ся) — скрасть(ся), скраду, скрадёшь, скрадёт(ся); скрал(ся), скрала(сь), ло(сь), ли(сь) … Русское словесное ударение
скра́денный — скраденный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
скра́пный — скрапный … Русское словесное ударение
скраєчку — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
іскра — 1) (найдрібніша світна частинка речовини, що горить), скалка 2) див. блискітка … Словник синонімів української мови